Ейдетика

   Ейдетика – це не тільки розвиток уваги, уяви, пам`яті, різних видів мислення, а й спосіб подачі навчального матеріалу. Вона залучає всі аналізатори дитини: дозволяє не лише побачити, а й помацати, почути, скуштувати, понюхати; подає нове через добре знайомі дітям образи.

Ейдети стверджують, що не буває поганої пам`яті, а ми просто часто не вміємо нею користуватися. А причина цього – недостатньо розвинене асоціативне мислення.

  Метод ейдетики побудований на простих принципах:

1. Уява + позитивні емоції = засвоєна інформація.
2. Радісна, весела атмосфера.
3. Мобільність і доступність ігрового матеріалу.
4. Поділ інформації, відповідно до особливостей кожної дитини.

Правила використання ейдетики:

• Кожна гра – це комплекс завдань, які дитина виконує за допомогою картинок, іграшок, тактильних карток, кубиків, цеглинок тощо.
• Завдання даються дитині в різних формах: у вигляді моделей, схем, площинного малюнка, письмових та усних інструкцій.
• Завдання розміщені в порядку наростання складності, тобто в них використано принцип народних ігор: від простого до складного.
• Більшість ігор не вичерпується запропонованими зразками, а дозволяють дітям складати нові варіанти завдань, займатися творчою діяльністю.
• Ігри не сумісні з примусом, створюють атмосферу вільної та радісної творчості.
• Ігри слід повторювати, адже це – необхідна умова розвивального ефекту.